Візітка соціального педагога

 

 

Лісова Наталія Борисівна - соціальний педагог, реабілітолог

Освіта – вища, 2005 рік закінчила СДПУ ім. А.С. Макаренка

Спеціальність «Реабілітація та соціальна педагогіка», присвоєна кваліфікація  фізичний реабілітолог та соціальний педагог.

Місце роботи – державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка.

Посада – соціальний педагог

Стаж роботи - 2 роки

 

З досвіду роботи

 

Соціальний педагог– це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. Соціальний педагог – соратник дитини, і його мистецтво полягає в тому, щоб не робити все за дитину, а залучати її до діяльності.

 

Соціальний педагог:

 

У яких випадках звертатися до соціального педагога?

 

1.НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

 

І. Нормативно-правові матеріали та документи, психологічної служби:

  1. Етичний кодекс соціального педагога.
  2. Декларація прав людини.
  3. Конвенція про права дитини.

 

ІІ. Закони України, постанови Кабміну

  1. Конституція України.
  2. Закон України «Про освіту» (від 23.05.91).
  3. Постанова КМУ «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» (від 05.04.94 за № 226).
  4. Постанова Кабміну України «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам» (від 14.04.97 за № 346).
  5. Постанова Кабміну України про «Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» (від 31.01.01 за № 78).
  6. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»
    (від 11.01.05).

 

ІІІ. Накази Міністерства освіти і науки України

  1. Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України (від 02.07.09 за № 616).
  2. Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України (від 20.08.93 за № 330).
  3. Про затвердження Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи (від 15.08.2000 за № 386).
  4. Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (від 19.10.01 за № 691).
  5. Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (від 20.04.03 за № 330).
  6. Про виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України з питання «Про стан і подальший розвиток психологічної служби системи освіти України».
  7. Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти.
  8. Про атестацію працівників психологічної служби системи освіти.
  9. Про освітній та кваліфікаційний рівень практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів (від 08.12.05 за № 1/9-70).
  10. Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України (від 28.12.06 за № 864)
  11. Про затвердження плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки"
    (від 11.09.2009 № 855)
  12. Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту (від 10.09.2009 № 839)
  13. Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі (від 11.09.2009 № 854)

 

IV. Листи Міністерства освіти і науки України

  1. Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України (від 27.08.2000 за № 1/9-352).
  2. Про зарахування стажу роботи на посаді «психолог» до стажу педагогічної роботи практичного психолога (від 18.05.01 за № 1/9-193).
  3. Про освітній та кваліфікаційний рівень практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів (від 08.12.05 за № 1/9-701).
  4. Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів (від 27.11.2000 за № 109).
  5. Про тривалість робочого тижня практичних психологів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (від 14.02.05 за № 1/9-64).
  6. Про нормативи чисельності практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів (від 15.08.07 за № 1/9-479).
  7. Про статистичний звіт, нормативи часу на основні види робіт соціальних педагогів; річний та щоденний облік роботи практичних психологів і соціальних педагогів (від 05.03.08 за № 1/9-128).
  8. Про нормативи чисельності практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів (від 15.08.07 за № 1/9-479).
  9. Про поширення категорій педагогічних працівників на педагогічне навантаження (від 07.10.07 за № 1/9-623).
  10. Про розрахунок чисельності посад практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів селищ міського типу (від 07.10.07 за № 1/9-624).
  11. Про розрахунок кількості ставок практичних психологів та соціальних педагогів у загальноосвітніх навчальних закладах. (від 09.09.09 № 1/9 - 616).
  12. Організаційно-методичні засади здійснення комплексної реабілітації учнів (вихованців) у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (від 04.08.2009 р. № 1/9-515).
  13. Щодо поліпшення превентивного виховання та профілактичної роботи з подолання злочинності серед неповнолітніх (від 11.09.2009 № 1/9-632).
  14. Про покращення методичного забезпечення діяльності працівників психологічної служби та ПМПК (№6 від 20.01.2009р).

 

  1. V. Міжнародні, загальнодержавні та регіональні програми
  2. Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року (затверджено Законом України від 5 березня 2009 року № 1065-VI);
  3. Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009-2015 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009року №41).
  4. Державна цільова соціальна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 1242).
  5. Державна програма протидії торгівлі людьми на період до 2015 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. №410).
  6. Державна програма підтримки сім’ї на період до 2016 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 244).
  7. Комплексна програма профілактики правопорушень (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. №1767).

 

VІ. Інші регламентуючі документи

  1. Програма розвитку психологічної служби закладів освіти м. Суми
  2. до 2017 року.
  3. Програма «Репродуктивне здо'ровя нації» на період до 2015 року.

 

VІ. Інші регламентуючі документи

  1. Посадова інструкція практичного психолога навчального закладу.
  2. Наказ про призначення завідувача психологічного кабінету.
  3. Графік роботи, затверджений керівником закладу.
  4. Циклограма, затверджена керівником закладу.
  5. Паспорт психологічного кабінету.
  6. Інструкція з охорони праці на робочому місці для педагогів та працівників навчального закладу.
  7. Інструкція з електробезпеки.

 

VІІ. Збірники нормативно-правових документів

  1. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України. / Упоряд. В. Г. Панок, 1.1. Цушко, А. Г. Обухівська. — К.: Шкільний світ, 2008. — 256 с.
  2. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. — К.: Основа, 2007.

 


 

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

 

І. Етичні обов'язки соціального педагога стосовно клієнтів

 

1. Права і прерогативи, першочерговість інтересів клієнтів.

Соціальний педагог має докласти максимум зусиль, щоб виховати і розвинути самостійність клієнта. Його основні обов'язки:

vне використовувати стосунки з клієнтом у власних інтересах;

vне практикувати, не сприяти і не брати участі в будь-яких формах дискримінації, що базується на національності, сексуальній орієнтації, вікових, розумових чи фізичних вадах або яких-небудь перевагах, привілеях, персональних характеристиках; навпаки, мета його роботи — всіма доступними засобами боротися з такою дискримінацією;

vуникати зв'язків або стосунків, що завдаютьшкоди його клієнтам;

vне вступати в сексуальні стосунки з клієнтами ні за яких обставин;

vінформувати клієнтів про ризик, права та можливості, обов'язки, пов'язані із соціальною службою;

vураховувати поради та консультації колегі наставників у випадку, якщо це слугує інтересам справи;

vзавершити роботу з клієнтом і професійні взаємини з ним, коли такі не є необхідні й не слугують інтересам цієї людини або сім'ї;

vу випадку, якщо іншу особу офіційно призначено виступити на захист клієнта, мати справу з цією особою виключно в інтересах клієнта;

vне дозволяти втягувати себе в будь-які дії, що знецінюють або зменшують громадянські чи юридичні права клієнта, навіть якщо це робиться на його прохання;

vзабезпечувати активну суб'єктну позицію самого клієнта, не припускати приниження гідності його особистості формами благодійної допомоги, яка йому надається.

 

2. Конфіденційність і збереження таємниці.

vСпівробітник соціальної служби має поважати таємниці клієнта і не розповсюджувати інформацію, що стала відомою під час професійної соціальної допомоги. Він повинен:

vвикористовувати конфіденційну інформацію, отриману ним від клієнта, лише у випадку професійної необхідності;

vповністю інформувати клієнтів про межі конфіденційності, а також про цілі, для яких ця інформація може використовуватися;

vу разі необхідності забезпечувати клієнтів будь якими офіційними записами, що їх стосуються;

vзабезпечуючи клієнта необхідними записами, дотримуватися конфіденційності іншої інформації, що зберігається у записах;

vотримати свідому згоду клієнта, перш ніж друкувати, робити магнітофонний запис або дозволити будь-якій третій інстанції спостерігати за його роботою.

vСоціальний педагог не повинен приймати цінних подарунків за виконану роботу.

 

II. Етичні норми соціального педагога стосовно своїх колег

 

1. Повага, чесність, увічливість.

vСоціальний педагог повинен:

vна основі професійних інтересів і переконань ставитися до колег із повагою, ввічливо, справедливо, з довірою, зберігаючи делікатність;

vповажати довіру колег під час професійних взаємовідносин і взаємодії;

vстворювати й підтримувати ситуації, що полегшують колегам етичні професійно компетентні дії;

vпід час роботи з клієнтом детально і чесно надавати відомості про кваліфікацію, точку зору, творчі знахідки колег, використовувати відповідні канали для оцінки методів їх роботи;

vзамінюючи колегу, діяти в інтересах його репутації;

vне використовувати конфлікт між колегою і керівництвом у власних інтересах та для зміцнення своєї професійної позиції;

vшукати арбітраж або об'єктивного посередництва, якщо професійні конфлікти з колегами потребують негайного вирішення;

vповажати колег, які безпосередньо не беруть участі у сфері його роботи;

vвиконуючи обов'язки експерта, керівника, наставника стосовно колег, доброзичливо, спокійно і докладно доводити до їх відома умови спільної роботи і взаємин;

vвідповідаючи за оцінку дій інших педагогів, студентів, ознайомити їх із цією оцінкою.

 

2. Стосунки з клієнтами колег.

Співробітник соціальної служби має поводитися з клієнтами своїх колег з увагою, вести їх справи з повною професійною віддачею:

vне брати на себе професійну відповідальність за клієнтів колеги без відповідного погодження з останнім;

vобслуговуючи клієнти? колег під час їхньої відсутності, працювати з ними так само уважно, як і з «власними».

 

III.       Етичні обов'язки соціального педагога щодо керівної організації або керівника

 

Співробітник соціальної служби повинен суворо дотримуватися своїх обов'язків, установлених керівною організацією:

vпрацювати над удосконаленням, корегуванням політики організації, підвищенням ефективності та дієвості її служб;

vвикористовувати ресурси керівної організації дуже уважно і тільки для таких потреб, на які ці ресурси розраховані.

 

IV.       Етичні обов'язки соціального педагога перед своєю професією

 

1. Захист чистоти, недоторканності професії.

Соціальний педагог повинен підтримувати і підвищувати значущість, етику, знання та цілі своєї професії:

vзахищати і підсилювати чистоту професії, бути відповідальним і активним у дискусіях із її вдосконалення;

vуживати заходів за допомогою відповідних каналів проти неетичної поведінки своїх колег;

vпопереджувати некваліфіковану та заборонену практику соціальної роботи;

vне пропагувати під час реклами своїх можливостей, тих послуг, результатів, яких не можна досягнути.

 

2.        Робота в мікрорайоні.

Соціальний педагог має всіляко допомагати людям, інформуючи і роблячи соціальні служби доступними для населення мікрорайону: вкладати свій час, професійний досвід і знання у діяльність, що сприяє шанобливому ставленню до корисності, чистоти і компетентності у власній професії.

 

3.        Розвиток знань.

Соціальний педагог повинен нести повну відповідальність за розвиток і використання своїх професійних знань:

vспиратися у своїй практичній діяльності на професійні знання;

vкритично їх аналізувати й оцінювати, цікавитися новими знаннями щодо його професії;

vробити свої внески у розвиток знань із галузі системи служб соціальної допомоги населенню, ділитися досвідом, знаннями.

 

V. Етичні обов'язки соціального педагога перед суспільством

 

Співробітник соціальної служби має сприяти розвитку суспільства:

vдіяти таким чином, щоб виключити несправедливість стосовно будь-якої людини чи групи на основі національного походження, політичних або релігійних переконань, сексуальних орієнтацій, віку, шлюбного статусу, психічних або фізичних вад, а також виключити переваги та привілеї для окремих категорії! населення;

vрозширювати особистісні можливості всіх людей, різних сімей, з особливою увагою ставлячись до неповноцінних груп та осіб;

vстворювати умови для підтримки поваги до різноманітних культур, які складають суспільство;

vсприяти створенню відповідних служб у випадку виникнення необхідності у суспільстві;

vнаполягати на змінах у політиці й законодавстві з метою покращення соціальних умов життя та підтримки соціальної справедливості;

vпідтримувати участь громадськості у формуванні соціальної політики і розвитку активної діяльності всіх соціальних інститутів.

 


 

НАПРЯМКИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГВ ОСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ:

 

ВИДИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ:

Разом із педагогічним колективом навчального закладу

соціальний педагог:

 

 

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ УЧНІВ НЕЗАХИЩЕНИХ КАТЕГОРІЙ

 

Охорона дитинства-- система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

 

Зметою виявлення дітей соціально-незахищених категорій,у навчальному закладі а саме:

 

 

Дитина сирота

Це дитина, у якої:

 

Дитина позбавлена батьківського піклування

 

Це дитина, яка залишилася без батьківського піклування, тому що:

 

Дитина-напівсирота

 

 

Дитина, яка постраждала в наслідок аваріїна ЧАЕС

 

 

Дитина з малозабезпеченої родини

 

 

Диина батька/матері учасника бойових дій

 

Статус дитини підтверджується посвідченням батьків, яке засвідчує що він був учасником бойових дій.

 

 

Дитина одинокої матері

 

Дитина, яку виховує тільки мати, тому що:

Одинокі матері стоять у обліку в УТСЗН та отримують там на дитину допомогу одинокої матері.

 


 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА

ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ В КОНТЕКСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

 

Самогубство – (суїцид) це крайній вид аутоагресії, навмисне само позбавлення життя.

Виділяють 4 види самогубства:

 

Егоїстичне самогубство– трапляється, коли індивід слабко пов'язаний із суспільством і живе, повністю від нього відокремлений.

Апомічне самогубство– результат неспроможності людини пристосуватися до швидких змін у суспільстві.

Фаталістичне самогубство– результат посиленого контролю групи над індивідом, якому стає нестерпною надмірна опіка.

Альтруїстичне самогубство– трапляється, коли особа відчуває надобов’язок і ставить інтерес групи (чи іншої особи) вище за власний.

 

Основні мотиви суїцидальної поведінки серед дітей та молоді:

  1. Переживання образи, одинокості, відчуження.
  2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, незріле кохання, ревнощі.
  3. Переживання, пов’язані зі смертю близьких, розлучення батьків.
  4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволення собою.
  5. Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.
  6. Страх перед покаранням.
  7. Любовні невдачі. Вагітність.
  8. Почуття помсти, шантажу.
  9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
  10.  Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів тощо.
  11.  Наркотична чи алкогольна залежність.

 

Характерні причини підліткових самогубств:

 

 

Характеристика відхилень у психічному розвитку дитини

 

Типи відхилень

Прояви відхилень

Порушення поведінки

Неслухняність, запальність, безвідповідальність, нахабство, ревнивість, нав’язливість, сварливість

Порушення особистості

Почуття неповноцінності, уникнення спілкування, тривожність, плач, надчутливість, депресія, боязливість, прагнення до усамітнення, несміливість, суїцидальні загрози

Незрілість

Розсіяність, незграбність, пасивність, марення на яву, млявість, сонливість, нервовий сміх, нездатність взаємодіяти зі складною дійсністю, втечі з дому, таємні крадіжки, некомпетентність

Асоціальні тенденції

Протиправна поведінка: прогулювання школи, прийняття асоціальними групами,  участь у крадіжках.

 

 

Профілактична робота соціального  педагога освітнього закладу з попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків

  1. Виявлення дітей, які мають труднощі у навчанні, проблеми в поведінці й ознаки емоційних розладів:
  2. бесіди з вчителями, класними керівниками;
  3. спостереження в класах;
  4. тестування, анкетування учнів.
  5. Переадресування до спеціалістів:
  6. дитячого психоневролога;
  7. психотерапевта;
  8. в соціальні служби.
  9. Робота соціального педагога з сім’єю, рекомендації щодо перебудови сімейних стосунків, стилю виховання.
  10. Рекомендації вчителям про вибір індивідуального педагогічного стилю спілкування з дитиною.
  11. Соціально-педагогічна просвіта вчителів та батьків:
  12. соціально-психологічні семінари;
  13. батьківські лекторії;
  14. виступи на батьківських зборах;
  15. індивідуальні консультації, бесіди, тренінгові заняття.

 

  1. Робота з педагогічним колективом:
  2. соціально-педагогічний консиліум чи спеціальна педрада, присвячена профілактиці суїцидів.
  3. Індивідуальні бесіди, консультації з педагогами за результатами анкетувань, спостережень, рекомендації з вибору адекватних методів стосовно класу в цілому і окремих учнів.

 

 

 


 

ПОРАДИ

 

Рекомендації класним керівникам з патріотичного виховання

Рекомендації класним керівникам з

організації патріотичного виховання учнів

 

 

Становлення учня як громадянина та патріота – актуальна проблема сьогодення. Цей процес відбувається під час виховання та представляє цілий комплекс заходів, спрямованих на формування людини як особистості. Виховання дітей шкільного віку здійснюється в процесі навчальної та виховної роботи в школі та за її межами, формуючи свідому, активну, корисну для суспільства особистість.

Провідна роль у цьому процесі належить класним керівникам.

Ефективність патріотичного виховання в системі виховної роботи класного колективу значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів і форм його організації.

Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.

До таких методів відносять: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів і моделей стилів поведінки.

Однією з форм позаурочної роботи є зустріч з учасниками подій на Сході України. З огляду на ці обставини рекомендуємо планувати патріотичне виховання молоді як складову розділу річного плану виховної роботи.

Крім того, під час організації виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства від 07.09.2000

№ 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

Під час проведення виховних заходів із учнівською молоддю доцільно використовувати навчальні дебати, що є важливим засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання.

Варто також активізувати діяльність історичних клубів у школах, ліцеях, коледжах, де учні матимуть можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність та неповторність культури представників усіх націй, що становлять українську політичну націю.

Звертаємо увагу на те, що характерціннісного ставленняособистостідо суспільства тадержавизмінюється з віком. Тому командирам, рот,  взводів та вихователям слід ураховувати вікові особливості учнів.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не тільки ідентифікують себе з українським народом, але хочуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; дбайливо ставитися до етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовами; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Слід зазначити, що базовим інститутом у системі формування патріотизму є сім’я. Саме в ній створюється психологічна основа орієнтації майбутнього громадянина, закладаються перші поняття про «малу Батьківщину». Розповіді й бесіди-спогади про патріотичні справи батьків, міркування над минулим Батьківщини є одночасно й уроками мужності для дітей, і передачею естафети від покоління до покоління, зв’язком часів. У такі хвилини діти почувають себе єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх дідів, батьків і матерів. Подорожуючи по дорогах нашої країни, батьки й діти безпосередньо ознайомлюються з Батьківщиною, її культурою, минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекси, які своєю емоційною силою впливу пробуджують у серцях дітей скорботу про полеглих, любов і повагу до старшого покоління, що відстояли для них свободу і незалежність. За правильної  позиції батьків такі подорожі можуть зіграти неоціненну роль у патріотичному вихованні дітей.

Отже, для забезпечення завдань патріотичного виховання в планах виховної роботи командирів рот, взводів, вихователів необхідно передбачити такі виховні справи:

-                     «патріотичні години» у навчальних закладах, зустрічі учнівської молоді з учасниками АТО;

-                     години спілкування «Кольори, що дають надію», «Виховання поваги до державної символіки – важливий елемент виховання патріотизму», «Ми всі – українці, єдина сім’я»;

-                     тематичні лекції патріотичного спрямування «Ми – діти незалежної України», «Минуле та сучасне ідуть поруч»;

-                     круглий стіл «Я і соціум: проблеми самореалізації» (спільно з психологом), «Що значить бути патріотом?»,«Ми – європейці: реальність і перспективи»;

-                     марафон ерудитів «Моя держава – Україна», «Моя Україна. Страна одна»;

-                     дебати «Україна – ЄС. Україна – НАТО. За та проти» (із запрошенням ЗМІ), «Що означає для тебе бути патріотом своєї держави?»;

-                     уроки мужності: «Пам’ять серця», «Є пам’ять, якій не буде кінця», «Ваш світлий Подвиг незабутній», «Захист Вітчизни –обов’язок громадянина»,  «Що означає бути патріотом?»;

-                     віртуальні мандрівки  «Я живу в Україні»;

-                     тематична книжкова виставка «Краса та велич символів державних»;

-                     загальношкільні акції «Лінійка у вишиванках», «Незабудка пам’яті»;

-                     свято «Тобі,Україно», «Україно! Ти – моя молитва»;

-                     патріотичні флеш-моби «За єдину Україну!», «Вибрати не можна тільки Батьківщину», «Діти за мир у всьому світі!», «Сила дружби».

Запропоновані виховні справи мають стати поштовхом до подальшої роботи з об’єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільної цінності – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв’язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу.

Будуть змінюватися часи, школа вирішуватиме нові завдання, проте актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина України, який знає і пам’ятає свій рід, мову материнську, цінує минуле і буде гідно творити майбутнє.

 


 

Рекомендації батькам Булінг

Основні види шкільного цькування (булінгу)

 

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування. Хоча школи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх. Далі пропонуються поради про те, як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу.

1. Вербальний (словесний) булінг

Що необхідно робити:по-перше, вчіть своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення, – дякуйте вчителям, хваліть друзів, проявляйте добре ставлення до працівників магазинів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова й дії розбишаки. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись».

2. Фізичний булінг

Що необхідно робити:якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв'язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов'язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв'язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.

3. Соціальний булінг

Що це таке:соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Приклад:група учніву класі обговорює як провести деньу вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому жодної уваги на однокласника, якоговонивирішили не запрошувати, роблячи вигляд, що його не існує.

Характерні ознаки:стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням долучатись до товариства однолітків, і більшим, ніж зазвичай, прагненням до самотності. Дівчатка частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же сильним, як від фізичного насильства, і тривати значно довше.

Що необхідно робити:використовуйте вільнийчас, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.

4. Кіберзалякування, кібербулінг

Що це таке:кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Приклад:хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?! Він же гей».

Характерні ознаки:стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, чи буває при цьому сумною та тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп'ютері, у телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є в дитини проблеми зі сном, просить вона залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять.

Що необхідно робити:повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати й час їх отримання. Повідомте про це у школу й Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зв'яжіться з місцевими правоохоронними органами. Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв'яжіться з учителем або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.

 

Рекомендації учням

Інтернет-Шахрайство. Як зробити Інтернет безпечнішим

 

Що таке Інтернет? Ризики та небезпеки

Інтернет (від англ. Internet)— всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта. шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми).

Спілкування в соціальних мережах 52% Перегляд пошти 24% Завантаження музики та фільмів 15% Пошук інформації для занять 9% Діяльність у мережі Інтернет (діти, 10-17 років)

Одна із форм переслідування дітей та підлітків Кібер-булінг.

1. Кібер-булінг Кібербулінг (кібер-знущання) - це віртуальний терор, найчастіше підлітковий. Отримав свою назву від англійського слова bull - бик, із спорідненими значеннями: агресивно нападати, ятрити, задирати, чіплятися, провокувати, дошкул яти, тероризувати, труїти. Кібербуллінг ще перекладають, як кіберзапугування Натисніть щоб дізнатися історію булінга

2. Кібер-булінг•обмін короткими емоційними репліками між двома і більше людьми, розгортається зазвичай в публічних місцях Мережі. Іноді перетворюється у затяжний конфлікт (holywar - священна війна) Перепалки (флеймінг) •повторювані образливі повідомлення, спрямовані на жертву (наприклад, сотні SMS на мобільний телефон, постійні дзвінки), з перевантаженням персональних каналів комунікації Нападки, постійні виснажливі атаки •поширення образливої та неправдивої інформації. Текстові повідомлення, фото, пісні, які часто мають сексуальний характер Наклеп (denigration) •переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до аккаунт в соціальних мережах, в блозі, поштою, системі миттєвих повідомлень, або створює свій еккаунт з аналогічним нікнеймом і здійснює від імені жертви негативну комунікацію Самозванство (impersonation) •отримання персональної інформації і публікація її в інтернеті або передача тим, кому вона не призначалася Обдурювання (outing & trickery) •Будь-якій людині притаманне бажання бути включеним в групу. Виключення ж з групи сприймається як соціальна смерть. Чим більшою мірою людина виключається з взаємодії, тим гірше він себе почуває, і тим більше падає його самооцінка. У віртуальному середовищі це може призвести до повного емоційного руйнування дитини Відчуження (остракізм, ізоляція) •приховане вистежування жертви з метою організації нападу, побиття, згвалтування і т.д. Кіберпереслід ування •назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Зараз ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви Хеппіслепінг (Happy Slapping)

3. Небажаний контент Контент -це будь-яка інформація, що міститься на сайті, в блозі користувача або на сторінці в соціальній мережі. Це може бути текст, відео, аудіо, графічне зображення. Небезпечний контент - інформація, що представляє загрозу або викликає неприязнь. Порнографія • Найнебезпечніша - дитяча порнографія. Крім того, з дитячою порнографією пов'язаний і ще один вельми неприємний момент. Зазвичай, ресурси подібного толку залучають злочинців - педофілів, які використовують мережу для знайомства з юними користувачами Ресурси,… • що пропагують вживання, виготовлення, збут наркотичних засобів і психотропних речовин; • що містять інструкції з виготовлення наркотиків; • що закликають до скоєння суїцидів Фото або відео зі сценами насильства Як захиститись від небезпечного контенту?

4. Виманювання інформації з метою шахрайства Шахрайство— заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Фíшинг (англ. phishing— рибальство) — вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів з переказування або обміну валюти, інтернет-магазинів. Вішинг (vishing — voice phishing) названий так за аналогією з фішингом - поширеним мережевим шахрайством. Схожість назв підкреслює той факт, що принципової різниці між вішинг і фішингом немає. Основна відмінність вішинг в тому, що так чи інакше задіюється телефон. Фармінг (англ. pharming) - це процедура скритного перенаправлення жертви на помилкову IP-адресу. Для цього може використовуватися навігаційна структура (файл хостів, система доменних імен (DNS)). Перейти до Практичних вправ

5. Віруси Шкідливі дії:

 

Віруси

Файлові– заражають файли *.exe, *.sys, *.dll.

Завантажувальні (бутові, від англ. boot – завантаження)– заражають завантажувальні сектори дисків і дискет.

Макровіруси– заражають документи з макросами (*.doc, *.xls, *.mdb)

Поліморфні– при кожному новому зараженні небагато змінюють свій код. Мережеві віруси – розповсюджуються через компютерні мережі

хробаки– розповсюджуються через електронну пошту

“троянські коні" ("трояни")– програми, які дозволяють одержати віддалене керування комп'ютером через Інтернет, в т.ч. передавати паролі, організовувати масовані атаки на сайти (DOS-атаки, англ. Denial Of Service – відказ в обслуговуванні).

Кібер-грумінг Кібер-грумінг- спеціальний термін, який визначає дії зловмисників для розбещення дітей та використанню їх в сексуальних цілях. Як правило, все починається з віртуального спілкування. Часом докучаннями все і закінчується, але часто злочинці втираються в довіру до дитини і намагаються організувати особисту зустріч Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт в соціальних мережах, форумах. Починаючи з віртуального спілкування і входячи в довіру до дитини, злочинці пропонують "потоваришувати", а потім поступово переходять до розмов про зустріч у реальному житті і переводять тему спілкування в сексуальну площину. Як варіант, виділяють ще один вид кибер-грумінгу - наполегливе чіпляння в мережі з сексуальними пропозиціями, розмови на теми сексу, насильства і (або) виготовлення, розповсюдження і використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми (у більшості випадків - сексуального).

 

ПАМЯТАЙ!

 

В Інтернеті,зокрема в соціальних мережах, повідомляй про себе лише ті факти, які допомагають цікавому спілкуванню. Додавай до ―друзів лише тих людей, яких знаєш в реальному житті.

 

Спілкування небезпечно:

 

Знайомства Небезпечно:

 

Безпечно:

Спам Спам –це масова розсилка шкідливих небажаних повідомлень. Вони засмічують електронну скриньку і можуть бути небезпечними для комп’ютера.

 

Небезпечно:

 

Безпечно:

Перед тим, як завантажити файли з Інтернету(музику, фільм, картинку, програму чи навіть текстовий файл), краще порадитися з більш досвідченими користувачами Інтернету. Завантаження деяких файлів може бути незаконним чи небезпечним тобто може ―заразити комп’ютер вірусами.

 

Небезпечно:

 

Завантаження безпечно:

 

1. http://psyfactor.org

2. https://onlandia.org.ua

3. http://www.ligainternet.ru

4. http://uk.wikipedia.org

5. http://www.knutd.com/deti-i-inet/84-kiber-huliganstvo.html

6. http://skarga.ua

 

 


 

ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ПІЛЬГОВИХ КАТЕГОРІЙ

 

 

Координація та контроль за ходом виконання

програми оздоровлення на 2018 рік

 (далі Програма)

 

Координація та контроль за виконанням заходів, передбачених Програмою, покладається на управління молоді та спорту, на Департамент освіти і науки, Департамент соціального захисту населення, службу у справах дітей обласних державних адміністрації, районних державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. (Оформлення заяв, надання документів за місцем проживання)

 

Видатки, пов’язані з оздоровленням та відпочинком дітей, здійснюються за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів, виділених в установленому порядку.

За рахунок коштів обласного бюджету послуги з оздоровлення та відпочинку надаються відповідно до чинного законодавства в першу чергу дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки (дітям пільгових категорій), а саме:

 

Порядок

підбору та направлення дітей до закладів оздоровлення та відпочинку області та України

 

1.        Направлення дітей на оздоровлення та відпочинок за рахунок коштів обласного бюджету здійснюється до закладів оздоровлення та відпочинку області, України, що визнані переможцями процедури закупівлі послуг з оздоровлення та відпочинку. Закупівля проводиться відповідно до чинного законодавства з питань закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.

2.        Кількість путівок до закладів оздоровлення та відпочинку області та України (або коштів на їх придбання) розподіляється управлінням молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації, Департаментом освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації між районами, містами, об’єднаними територіальними громадами області пропорційно чисельності дітей шкільного віку, які мешкають на відповідній території, а у разі виділення коштів - у тому числі пропорційно обсягу коштів місцевих бюджетів, виділених на придбання путівок.

3.        Частина коштів обласного бюджету, головним розпорядником яких є управління молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації, розподіляється між районами, містами, об’єднаними територіальними громадами області таким чином: 75% пропорційно чисельності дітей шкільного віку, які мешкають на відповідній території, а 25% пропорційно обсягу коштів місцевих бюджетів, виділених на придбання путівок до закладів оздоровлення та відпочинку області та України за повну чи/та часткову вартість.

До закладів оздоровлення, відпочинку області та України направляються діти віком від 4 до 7 років (перебувають у закладах разом із батьками або іншими законними представниками) та від 7 до 18 років (перебувають са-мостійно) таких пільгових категорій: діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; діти осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції; діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту; діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи; бездоглядні та безпритульні діти (діти, які опинились у складних життєвих обставинах); діти-інваліди (здатні до самообслуговування); діти, які потерпіли від наслідків Чорнобильської катастрофи; діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф; діти з багатодітних сімей; діти з малозабезпечених сімей (сім’ї, які відповідно до чинного законодавства одержують державну соціальну допомогу як малозабезпечені); талановиті та обдаровані діти (переможці та призери міжнародних, всеукраїнських, обласних, районних, міських, сільських, селищних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, відмінники навчання, лідери дитячих громадських організацій); діти, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві або під час виконання службових обов’язків; дитячі творчі колективи та спортивні команди; діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села; діти, які перебувають на диспансерному обліку, на підставі поданих заяв з урахуванням дати їх подання.

4.        Відбір та направлення дітей пільгових категорій на оздоровлення та відпочинок здійснюються структурними підрозділами районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, що опікуються питаннями оздоровлення та відпочинку дітей, на підставі поданих заяв, медичних карток з обов’язковою довідкою про стан санітарно-епідеміологічного нагляду та документів, що підтверджують категорію дитини (додаток 1 до Порядку). До заяви додається згода щодо надання дозволу на обробку персональних даних згідно з Законом України від 01 червня 2010 року № 2297-УІ «Про захист персональних даних». Дитина має право лише один раз на рік на забезпечення путівкою до закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (не враховуючи пришкільні, профільні табори, табори праці та відпочинку). Копії документів про підтвердження належності дитини до пільгової категорії (додаток 1 до Порядку), список дітей (додаток 2 до Порядку) за підписом заступника голови районної державної адміністрації, заступника голови органу місцевого самоврядування (згідно з розподілом обов’язків) не пізніше ніж за 6 днів до початку оздоровчої зміни, надаються до управління молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації та засвідчуються начальником структурного підрозділу районної державної адміністрації, органу місцевого самоврядування, що опікується питаннями оздоровлення та відпочинку дітей та який направляє дитину.

5.        Управління молоді та спорту Сумської обласної державної адмініст-рації, Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації на підставі наданих документів, списків складають два примірники списків, один із яких передається до закладу оздоровлення та відпочинку.

6.        Приїзд та від’їзд дітей до закладів оздоровлення та відпочинку області відповідно до чинного законодавства організовують районні державні ад-міністрації, органи місцевого самоврядування. Направлення дітей до закладів оздоровлення та відпочинку України організовують управління молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації та Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації у встановленому законодавством порядку.

 


 



 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

 

 ПАМЯТКА

ДІТЯМ ПОЗБАВЛЕНИМ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

 

 

Державний ліцей-інтернат з посиленою

військово-фізичною підготовкою

«Кадетський корпус»

імені І.Г. Харитоненка

Суми 2018рік.

 


 

ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

 

  - це ваші права. Ви можете не думати про них. Ви можете не використовувати їх щодня. Втім, ви маєте знати, що вони існують вони невід’ємні від інших прав, гарантованих вам державою.

 

Права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

На жаль, не всі діти в Україні живуть у сім’ях. Мова йде про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Відповідно до Основного закону держави (Конституції України), а саме статті 52 - утримання та виховання дітей - сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який набрав чинності 13 січня 2005 року і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки. Діти, позбавлені батьківського піклування - це діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а також відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» такі діти маю права та пільги, зокрема:

 

Дітям-сиротам і дітям, позбавлених батьківського піклування, за отриманням допомоги можна звернутись:

 

СЛУЖБАУ СПРАВАХ ДІТЕЙ СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 40030 м. Суми, вул. Горького, 21, тел.55-19-40. СУМСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ (за місцем проживання або навчання) 40030 м. Суми,
вул. Н. Холодногорська, 10 тел. (0542) 700-609, 700-607, 700-606, 65-50-65 е-mail: centrsumymeria.sumy.ua
СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ СІМ‘Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ 40022 м. Суми вул. Леваневського, 26

 тел.(0542)25-85-35,78-72-82 https://m.facebook.com.socsumy/ СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ 40022 м. Суми, вул.Леваневського, 26 тел.(054) 77-52-59, факс (0542) 77-52-82 е-mail ODASSD@ukr.net СЛУЖБА У СПРАВАХ НЕПОВНОЛІТНІХ СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 40030 Суми,
вул. Горького, 21 (0542) 61-15-35, 61-15-36.

ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ в Сумської області. 40001 м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28 тел./факс (0542) 66-19-48, 66-19-36 e-mail: info@sm.msnjust.gov.ua

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

Телефонна «гаряча лінія» Міністерства освіти і науки України - 044 279 35 74

Телефон довіри по ВІЛ/СНІД. Національна лінія - 0 800 500 45 10. Гаряча лінія «Служби розшуку дітей» – 0 800 50 14 14

Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри» - 0 800 500 21 80.

Національна «гаряча лінія» по запобіганню торгівлі людьми –

0 800 500 22 50.

Національна «гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей - 0 800 500 33 50. Цілодобовий телефон довіри з питань допомоги жертвам насилля у сім’ї - 044 451 5451

Телефон гарячої лінії UNICEFУкраїна –
044 254 24 50.

 Телефон гарячої лінії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - 044 253 75 89

Безкоштовно, анонімно, конфіденційно!

 

 

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

 

Для тих, хто опинився в кризовій ситуації і потребує негайної допомоги, працюють телефони довіри та «гарячі лінії»:

 

Національна «гаряча лінія» з питань

насильства та захисту прав дітей

386 – З МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ БЕЗКОШТОВНО

 

0 800 500 33 50 – ЗІ СТАЦІОНАРНОГО ТЕЛЕФОНУ БЕЗКОШТОВНО

 Національна «гаряча лінія» по запобіганню торгівлі людьми

 

0 800 500 22 50 -ЗІ СТАЦІОНАРНОГО ТЕЛЕФОНУ БЕЗКОШТОВНО

 

Цілодобовий телефон довіри з питань допомоги жертвам насилля у сім’ї 044 451-5-451

 

Сумський міський телефон довіри (цілодобово) 33-40-50

 

Сумський обласний кризовий центр (з 8.00 до 17.00) 60-18-58

 

Сумський міський кризовий центр 62-18-34

 

Для підлітків (телефон довіри) 65-88-89

Корисні контакти

1.      Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

вул. Леваневського, 26; тел. 78-73-08

2.      Відділення медико-соціальної допомоги підліткам та молоді «Клініка дружня до молоді»

м. Суми, вул. Д.Коротченка, 3; тел. 32-72-00

3.      Сумський обласний центр профілактики ВІЛ та СНІДу

тел. 65-38-83; 65-18-41

4.      Благодійна організація «Психологічна допомога»

тел. 65-07-29

5.      Громадська організація «Ла Страда-Україна»

Детальніше   http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_catalogue_showcategory_1.html

 

ВИХІД Є ЗАВЖДИ!